Вивчення предмета «Трудове навчання» у 2017/2018 навчальному році (5-9 класи)
Вивчення предмета «Трудове навчання»
у 2017/2018 навчальному році
(5-9 класи)
Сьогодні українська школа має дві глобальні проблеми стосовно навчання:
Перша – це перевантаженість предметами.
Друга – учням намагаються дати суто навчальний матеріал, який відокремлений від життєвого оточення, у якому розвивається дитина.
В загальноосвітній школі зміни до навчальної програми за останні 10 років відбувались у такій послідовності:
Перший крок: Зміст програми структуровано навколо учнівського проекту з визначенням кінцевого результату у вигляді «очікувань навчально-пізнавальної діяльності учнів».
Другий крок: Наслідком першого кроку є трансформація обов'язкової для вивчення змістової частини навчальної програми — основні її теоретичні та практичні складові було скорочено, систематизовано за класифікацією Блума й перенесено в частину «очікувань навчально-пізнавальної діяльності учнів».
Третій крок: Опрацьовано й удосконалено частину програми, яка допомагає вчителю організувати проектну діяльність учнів. Було укладено перелік об'єктів проектування та можливих технологій, за якими вони можуть виконуватись.
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація учнів, формування у них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення та поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку й навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання та на практиці реалізувати заплановане.
Оновлена навчальна програма з трудового навчання 2017 року спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в загальноосвітній школі, а саме:
- збільшує автономію вчителя та спонукає до праці;
- максимально враховує інтереси дітей та запити батьків;
- забезпечує рівність вибору виробів та технологій в класах, що не поділяються на групи;
- відходить від гендерного підходу при виборі технологічної діяльності;
- забезпечує освоєння технологій обробки матеріалів, які життєво необхідні;
- ставить орієнтир на цінність учнівських робіт.
- посилює роль проектної діяльності;
- передбачає освоєння графічної грамоти;
- дозволяє відійти від робітничих професій та профорієнтації на них;
- дозволяє розвивати в шкільній майстерні нові технології та просувати нове оснащення;
- дає можливість відображати й розвивати техніки декоративно-ужиткового мистецтва, притаманні як усій Україні, так і її окремим регіонам.
Зміст оновленої навчальної програми орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, що покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів і природних здібностей.
Новий зміст технологічної освіти заснований на формуванні компетентностей.
Компетентність – сукупність особистісних рис учня (ставлення, цінності, уміння, знання), обумовлених досвідом його діяльності в соціально й особистісно значимій сфері.
Ключова компетентність – це знання, уміння й навички в комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.
У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свою частку у формування ключових компетентностей, тобто утворення навчального середовища української школи
Компетентнісний потенціал трудового навчання в загальноосвітній школі значний, зокрема це:
- спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;
- спілкування іноземними мовами;
- математична компетентність;
- основні компетентності в природничих науках і технологіях;
- інформаційно-цифрова компетентність;
- уміння вчитися впродовж життя;
- ініціативність і підприємливість;
- соціальна та громадянська компетентності;
- екологічна грамотність і здорове життя.
Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмета закладено наскрізні змістові лінії:
Перша лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток».
Друга лінія «Громадянська відповідальність».
Третя лінія «Здоров'я і безпека».
Четверта лінія «Підприємливість та фінансова грамотність».
Призначення цих наскрізних інтегрованих змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань, наближених до життя.
Перша змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на розуміння ролі деревини та інших матеріалів природного походження, як важливого екологічного ресурсу в збереженні довкілля; формування уявлення про сучасні технології виготовлення конструкційних матеріалів; усвідомлення важливості вибору миючих засобів та їх впливу на довкілля.
Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу хімічних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення хімічних матеріалів для збереження природних ресурсів.
Друга змістова лінія «Громадянська відповідальність» націлена на формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи та механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи, спирається у своїй діяльності на культурні традиції та вектори розвитку держави.
Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: визначати у співпраці з учителем та іншими учнями алгоритм взаємодії для розв'язання практичних соціально значимих завдань чи проектів; на усвідомлення важливості дотримуватися етикету для створення власного позитивного іміджу.
Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на здатність обґрунтовувати власну позицію щодо галузей застосування конструкційних матеріалів, технології їх обробки; уміння оцінювати результати власної діяльності.
Третя змістова лінія «Здоров'я і безпека» прагнуть сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя та формувати безпечне життєве середовище.
Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: розуміти необхідність дотримання правил безпечної праці та організації робочого місця; безпечно користуватися побутовими електроприладами; дотримуватися послідовності дій при виявленні пошкоджень чи несправностей побутових електроприладів; критично ставитися до інформації про товари для збереження власного здоров'я.
Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: дотримуватися правил безпечної праці при виконанні технологічних операцій; розуміти шкідливий вплив фарбових матеріалів на здоров'я людини та способи запобігання від їхньої дії; доглядати одяг, взуття та дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних вимог; розпізнавати маркування пластмас для виявлення впливу штучних матеріалів на власне здоров'я та навколишнє середовище; розуміти чинники впливу хімічних матеріалів на здоров'я людини.
Четверта змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).
Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на проведення під час проектування міні-маркетингового дослідження з метою обґрунтування призначення та конструкції виробу; виконання різноманітних технологічних операцій та здатності уміло добирати ті з них, які дозволяють найбільш ефективно розв'язувати практичні завдання; визначення орієнтованої вартості витрачених матеріалів для виготовленого виробу.
Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують: на формування уміння економно використовувати природні матеріали під час їх обробки, визначати необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу, призначення та функціональність виробу й відповідно розробляти його конструкцію; визначення орієнтовної вартості виробу як готового продукту; добір інструментів і пристосувань відповідно до поставлених завдань.
Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів і здібностей, професійних намірів, наявних готових знань із різних предметів.
Увага! Трудове навчання, крім вище зазначених, розв'язує внутрішньо-предметні завдання, що пов'язані з формуванням в учнів проектно-технологічної компетентності.