Використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях професійно-практичної підготовки студентів спеціальності «Технологічна освіта»

ПЕРЕДМОВА

Комп’ютерна  грамотність  – складова частина професійної підготовки педагогів. Можливості інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) роблять комп’ютер привабливим засобом реалізації самого процесу  навчання. З самого початку впровадження комп’ютерів у навчальні заклади ключовим питанням було їхнє використання  в  усьому  освітньому  процесі. 

Трудове навчання не буде мати перспективи, якщо не буде тим чи іншим чином пов’язане з сучасними інформаційними технологіями. Адже інформаційні технології застосовуються у технічному проектуванні та конструюванні, дизайні, моделюванні та деяких технологічних процесах тощо.

Використання інформаційних технологій студентами  під час занять професійно-практичної підготовки дає можливість  набирати  текст та створювати дидактичні презентацій, а також виконувати   креслення, моделювання, технічне проектування  та конструювання, дизайн, моделювання та під час виконання деяких технологічних прцесів.

Використання ІКТ в освіті є не лише вимогою часу, а й логічним проникненням інформаційних технологій в педагогічний процес.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в педагогічній діяльності відкриває унікальні можливості активізації процесів пізнання, індивідуальної і колективної діяльності студентів, широкі перспективи у вивченні професійно-практичних дисциплін.

У методичних рекомендаціях систематизовано та узагальнено результатів ефективності впровадження ІКТ в систему роботи учителя трудового навчання на власному прикладі.

Розглянуто  теоретичні і практичні здобутки з проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в навчальних процесс закладу загальної і середньої освіти та на заняттях з практичної підготовки..

Проаналізовано публікації, що стосуються використання інформаційно-комунікаційних технологій, актуальність впровадження та використання комп’ютера в навчальному процесі та в практичному  навчанні.

 Використання інформаційно-комунікаційних технологій в трудовому  навчанні показано в великій кількості наукових досліджень Р. Гуревича, М. Кадемії,  Л. Шевчук, 

 В. Кондратюка, В. Борисова, Л. Остапенко, О. Ващук, І. Цідила, С. Яшанова та інших науковців.

Питання професійної самоосвіти педагога, як умови вдосконалення професійної діяльності та неперервності       освіти  можна знайти в працях науковців та методистів Сидорчук Н., Хворостенко І., Бурлуки О., Шестакової Т. та ін.

У працях науковців розглядаються питання використання ІКТ під час конструювання та проектування, ведення блогів, підготовки до уроків, використання мультимедіа під час уроку тощо.

Всі ці праці дають можливість учителю ознайомитися з інноваційними технологіями, тенденціями та методиками.

На жаль, фактично немає публікацій, в яких розглядалася б система різноманітних напрямків використання ІКТ у діяльності учителя трудового навчання.

Також у науковців дуже мало конкретики щодо ефективності впровадження тієї чи іншої компʼютерної інновації в навчальний процес. Переважно ми бачимо загальну оцінку інноваційного методичного елемента.

З іншого боку, кожен студент і педагог сам формує свою індивідуальну систему роботи, що визначається інформаційною компетентністю, інформаційною культурою, матеріально-технічним забезпеченням майстерні, володінням різними видами декоративно-ужиткового мистецтва. Тому те, що підходить для одного , іншому  всю систему переймати не завжди доцільно. Як правило, в реальному житті переймаються окремі елементи, що формуються в свою, індивідуальну систему роботи.

Спробуємо в нашій роботі розкрити ефективність системи роботи студента під час вивчення професійно-практичних дисциплін на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та проаналізувати компоненти системи.

                

РОЗДІЛ І.  РОЛЬ ТА МІСЦЕ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

1.1  Система роботи викладача та її  орієнтовна структура

Під системою ми розуміємо множину взаємопов’язаних елементів, що функціонує як єдине ціле.

Педагогічна система – це взаємозв’язок таких компонентів, як мета освіти, сторони навчання (вчитель і студент), основа, методика і форми навчального процесу, засоби навчання.

Педагогічна система може включати в себе ряд підсистем.

Учені визначають різні складові класичної класно-урочної системи навчання. Так, професор В. П. Симонов сказав, що існує дев’ять складових частин педагогічної системи. Вони взаємопов’язані і завжди взаємодіють один з одним. До них відносяться цілі, а також ті, хто здійснює управління педагогічними системами, і ті, ким управляють, зв’язок «суб’єкт-суб’єкт-об’єкт», діяльність навчання і виховання та їх способи, педагогічні прийоми, організаційні напрями навчання і результат всієї роботи.

Таку педсистему можна взяти за основу, фундамент, на якому створюється власна педагогічна система, що може включати в себе різні інноваційні методики або їх елементи. Головним завданням учителя стає знайти місце інноваційним компонентам та гармонійно вбудувати в традиційну педагогічну систему.

Спочатку визначимося із складовими педагогічної системи з точки зору місця інноваційних педтехнологій в системі роботи викладача (мал. 1, А). Зазначимо, що вказана система є динамічною, тобто елементи з розвитком її можуть додаватися, об’єднуватися або роз’єднуватися. Система є унікальною для кожного педагога та враховує рівень його компетенції, психотип, рівень освоєння та впровадження інновацій,  напрямки самоосвіти та напрямки методичного пошуку. Виходячи з цього, зазначимо, що педагогічна система є унікальним явищем і не може навʼязуватися ззовні, вона формується індивідуально.

В системі зазначимо елементи.

Традиційна методика -  це сукупність методів та прийомів, які використовувалися протягом багатьох століть і застосовуються в сучасній навчальній практиці.

Інформаційно-комунікаційні технології в методичній науці - це технології підготовки і передачі навчальної інформації  студентам, засобом впровадження яких є комп’ютер. Додамо сюди також самоосвіту педагога з використанням ІКТ.

Інтерактивні педагогічні технології – педагогічні технології, в яких навчання відбувається шляхом взаємодій всіх, хто навчається, педагог виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання. Такі технології сприяють більш міцному засвоєнню знань, розвитку комунікативних здібностей.

Проблемне навчання - система методів та засобів, що шляхом розв’язування проблемних завдань у процесі засвоєння нових знань формують у студентів творче мислення та пізнавальні інтереси. Проблемні завдання викликають  пізнавальний інтерес та активізують цілий комплекс психічних процесів (увагу, мислення, уяву тощо), що сприяє міцному засвоєнню необхідних явищ, закономірностей фактів тощо.

Інші елементи. Сюди віднесемо всі інші елементи системи роботи, які не входять у попередні компоненти: технології критичного мислення, програмоване навчання, ігрові технології тощо.

Всі компоненти взаємопов’язані в тій чи іншій мірі та замикаються в єдину систему роботи викладача. Як приклад, наведемо зв’язок інтерактивного навчання та ІКТ на основі електронних підручників.

Звернемо увагу саме на місце інформаційно-комунікаційних технологій в системі роботи та визначимо напрямки впровадження.

У використанні ІКТ виділимо орієнтовні напрямки діяльності (мал. 1, Б) та детально опишемо їх реалізацію.

1.2  Підготовка  матеріалів до заняття

Комп’ютер з відповідним програмним забезпеченням та інформація з мережі Інтернет використовується для виконання студентами домашніх завдань,створення планів-конспектів, роздаткового матеріалу, карток контролю знань та ін. Професійно-практична підготовка має свою специфіку. В пояснювальній записці навчальної програми зафіксовано: «Професійно-практична підготовка базується на практичній діяльності  учнів.  На  кожному  уроці  має  бути  практична  робота. Її зміст визначається викладачем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час заняття. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу». Розкриємо суть цієї цитати у світлі практичного застосування.  Визначальним фактором формування методики викладання та розробки планів-конспектів уроків є матеріально-технічне оснащення майстерень. Від оснащення залежить вибір об’єкта трудової діяльності, а від виробу – концепція проведення уроку. Так, зразок технологічної картки, яка використовується у майстернях одного навчального закладу  у переважній більшості випадків не може бути використаний у шкільних майстернях іншого навчального закладу. Причиною є невідповідність матеріально-технічної бази навчальних закладів: відсутність або наявність пристосувань, верстатів, інструментів. Звичайно, мова не йдеться про напилки  та молотки, які мають бути у кожній комбінованій та слюсарній майстерні. Прикладом може бути наявність або відсутність промислових верстатів, в одних майстернях вони є, в інших вони мають інші параметри, а в третіх їх взагалі немає. 

Отже, для кожної майстерні та викладача технологічну картку необхідно модифікувати та оптимально пристосувати до технологічних умов та методики проведення занять. Виходячи з вище сказаного, можна стверджувати, що в сучасних умовах викладач професійно-практичних дисциплін має бути готовим:

-          оперативно змінювати та пристосовувати до умов своєї навчальної майстерні розробки занять, існуючі зразки технологічних карт або їх навчальних аналогів, креслення деталей виробу, конструкції виробів тощо;

-          створювати нові зразки специфічного методичного забезпечення, які враховують специфіку конкретної майстерні;

-           виконувати навчальну програму, що часто змінюється.

З метою створення, корекції та редагування планів-конспектів, карток контролю, інструкційних карт використовують  програми  загального  призначення,  які  можуть використовувати  викладачі  більшості  предметів.  Сюди  можна  віднести  текстові (Microsoft Word) та графічні редактори (FastStone Image Viewer, Paint NET тощо).  Для індивідуалізації та диференціації навчального процесу застосування ІКТ дозволяє швидко модифікувати базовий варіант в напрямку ускладнення або, навпаки, спрощення [14]. Цей напрямок роботи учителя добре описаний в методичній літературі, тому, вважаю, що його розписувати не варто.

 Отже, володіння комп’ютерними технологіями дозволяє легко та швидко внести необхідні зміни до зразків навчально-методичного забезпечення, розробити різнорівневі картки із завданнями.

1.3   Підготовка майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» засобами ІКТ

В умовах реформування вищої педагогічної освіти, впровадження багаторівневої підготовки педагогічних кадрів, відповідно до Болонської декларації, особливої актуальності набуває проблема професійної підготовки майбутніх учителів до майбутньої професійної діяльності та забезпечення їхньої конкурентоспроможності на ринку праці. Нові завдання цієї галузі спрямовані на професійну підготовку майбутнього педагога із високим рівнем адаптації до швидкозмінних вимог інформаційного суспільства.

Традиційна система підготовки майбутніх педагогів нині не здатна забезпечити досягнення нових освітніх результатів у межах традиційної системи навчання. Тому потрібні нові підходи, засоби та на їх основі нові педагогічні технології, котрі б вписувалися в традиційну систему навчання і сприяли якісній підготовці майбутніх учителів. Відповідно до сучасних вимог ринку праці майбутні вчителі повинні мати досить високий рівень професійної підготовки яка пов’язана з розвитком та впровадженням засобів інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ).

Проблеми та особливості використання ІКТ у навчальному процесі розглядали у своїх роботах українські науковці: В. Биков, Р. Гуревич, М. Жалдак, Ю. Жук, М. Кадемія, Н. Морзе, С. Сисоєва та ін. Серед російських науковців з даного напрямку слід відзначити праці І. Захарової, Є. Полат, І. Трайнєва, В. Травнєва, А. Хуторського та ін. У своїх наукових працях провідні науковці зазначають, що використання в навчальному процесі засобів ІКТ підвищує якість професійної підготовки майбутніх фахівців в інформаційному суспільстві.

Нині зроблено перші кроки в розробці засобів ІКТ, зокрема комп’ютерних моделей, призначених для підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технології». Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації та можливостями. Вони  поєднують у собі текст, графіку та відео тобто створюють віртуальну реальність для проектування та виготовлення виробів.

Віртуальна реальність – нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, яка реалізує за допомогою комплексних мультимедіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього входження і присутності в реальному часі у стереоскопічно представленому «екранному світі».

Віртуальна реальність виступає як нова перспективна модель навчання, яка базується на використанні засобів ІКТ. Такі засоби в діяльності майбутніх учителів є  універсальними, оскільки можуть бути використаними   на різних етапах уроку:

-        мотивації, як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

-        вивчення нового матеріалу, як засіб наочного представлення навчального матеріалу;

-        закріплення та узагальнення знань;

-        контролю знань.

Використання комп’ютерних моделей  у підготовці майбутніх учителів дозволить майбутньому вчителеві  реалізувати свої педагогічні ідеї, презентувати їх та  оперативно одержати відгук, а учні мають можливість самостійно обирати навчальну траєкторію (послідовність і темп вивчення теми), систему тренувальних вправ і завдання, а також місце й час навчання.

Зміст комп’ютерного моделювання полягає в одержанні якісних і кількісних результатів за допомогою фізичної або комп’ютерної навчальної моделі. Цілі комп’ютерного моделювання можуть бути різними, проте найчастіше моделювання є основною процедурою системного аналізу, під яким ми розуміємо сукупність методологічних засобів, що використовуються для підготовки та прийняття рішень різного характеру. Як засвідчують дослідження, навчальна комп’ютерна модель складної системи повинна відображати основні чинники та взаємозв’язки, характерні для реальних об’єктів, ситуацій, критеріїв. Ця модель має бути універсальною, щоб забезпечити опис наближених за значенням об’єктів-оригіналів і виконати необхідні дослідження з мінімальними затратами. Такі моделі є не лише засобом здобування знань, а також дозволяють студентам набути вміння і навички користувача комп’ютера.

Як переконує практика майбутні вчителів будуть конкурентоспроможними  відповідно до вимог ринку праці, якщо вони в умовах професійної діяльності використовуватимуть комп’ютерну техніку, засоби ІКТ, комп’ютерні системи,  котрі  моделюють процеси і явища,  ресурси мережі Інтернет, тобто постійно слідкують за оновленням та вдосконаленням інформаційних навчальних ресурсів та втілюють їх у свою професійну діяльність.

У процесі вивчення спеціальних дисциплін, зокрема «Спеціальної інформатики» студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» вивчають  спеціалізоване програмне забезпечення, для моделювання виробів і технологічних процесів, які мають місце в проектуванні, виготовленні та збиранні виробів. Такі  комп’ютерні моделі дозволяють цілеспрямовано створювати такі ситуації, які потрібні для формування відповідного рівня конкретних знань, умінь, навичок, швидкої реакції в складній ситуації та спонукають знаходити  нестандартне розв’язок створеної ситуації.

Розглянемо можливості комп’ютерних моделей розроблених у програмах «Компас – 3D V12» та «Macromedia Flash 8 Pro» для викладання  варіативного модулю «Деревообробка».

У процесі  моделювання об’єктів за допомогою програми «Компас – 3D V12» доступні різноманітні прийоми створення і змінення об’єктів. Як приклад розглянемо модель табуретки, в якій продемонструємо особливості з’єднань, моделювання та збирання  виробу. У програмі «Компас – 3D V12» можна створювати готові креслення, фрагменти, текстові документи, різні специфікації, а також складати і моделювати деталі.

Програма «Компас – 3D V12» має зручний інтерфейс, побудований за технологією вікон, панель інструментів, що містить елементи для побудови та редагування схем; а також довідникову систему. Якісне графічне зображення елементів схем, що відповідають їх умовним позначенням. Розроблена модель у середовищі цієї програми забезпечує простоту користування всіма ресурсами проектування та  конструювання .

Мал.2. Трьохвимірне моделювання табуретки з деревини у програмі

 «Компас – 3D V12»

Програма «Компас – 3D V12» надає широкий діапазон можливостей для швидкого і точного моделювання будь-якого рівня  складності. Вона має широкий набір інструментальних засобів, які дозволяють створювати тривимірні моделі складних деталей і зборок. Програма «Компас – 3D V12» призначена для використання на персональних комп’ютерах х86 архітектури, що використовують операційні системи MS Windows 2000/XP/Vista.

Програма «Macromedia Flash 8 Pro» – прийнятий стандарт для використання в анімації векторних зображень, дозволяє створювати  високоякісну векторну анімацію (фільми, рекламні ролики для розміщення в Інтернет). Анімація у програмі  «Macromedia Flash 8 Pro» заснована на зміні властивостей об’єктів, що використовуються в «мультику». Наприклад, об’єкти можуть зникати або з’являтися, змінювати своє положення, форму, розмір, колір, ступінь прозорості й т.д.

В програмі «Macromedia Flash 8 Pro» передбачено три різні механізми анімації об’єктів: покадрова («класична») анімація, коли автор сам створює або імпортує з інших додатків кожний кадр майбутнього «мультика» і встановлює послідовність їх перегляду; автоматична анімація (так звана tweened-анімація), в процесі використовування котрої автор створює лише перший та останній кадри мультиплікації, а Flash автоматично генерує всі проміжні кадри, анімація на основі сценаріїв; сценарій є описом поведінки об’єкту на власній мові Flash, яка називається ActionScript.

Методично обґрунтоване використання гіпертекстових технологій,  та комп’ютерного моделювання дають можливість студентам реалізувати  засоби ІКТ у широкому комплексному розумінні.

Розроблені студентами моделі  Macromedia Flash 8 Pro передбачають не лише спостереження різних процесів обробки деревини, котрі моделюються комп’ютерною системою, а безпосередню участь у них студента (наприклад,  вибирання необхідних деталей, виконання з’єднань тощо), що суттєво підсилює навчальний вплив в процесі роботи з деревиною.

Моделювання в цій програмі дозволяє продемонструвати і дослідити властивості об’єктів, явищ, а також багаторазове виконання певних дій – сформувати вміння і навички виконання певних операцій.

Найбільш виправданими в процесі професійної підготовки майбутніх учителів освітньої галузі «Технології» є використання програм «Компас – 3D V12» та «Macromedia Flash 8 Pro» для створення та використання комп’ютерних моделей, оскільки вони дозволяють здійснювати проектування, збирання виробів будь-якої складності, а також  моделювати виробничі процеси.

Мал.3. Моделювання візитниці з деревини у програмі

                               Macromedia Flash 8 Pro

Використання засобів ІКТ цього типу є доцільним у навчальному процесі, оскільки вони структуровані у відповідності до дидактичних функцій, підвищують пізнавальний інтерес студентів до навчального матеріалу забезпечують формування теоретичних знань майбутніх учителів освітньої галузі «Технології», що робить навчальний процес більш цікавим і результативним. Комп’ютерні моделі дозволяють повною мірою забезпечити наочність, доступність, послідовність, диференціацію та індивідуалізацію навчального процесу.

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ НА ЗАНЯТТЯХ    ПРАКТИЧНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

2.1 Дидактичні презентації як основний спосіб застосування наочності

Крім практичних робіт та процесу виготовлення виробів актуальним є засвоєння учнями знань, що передбачені у навчальній програмі. Сьогодні важко уявити відкрите заняття без використання комп’ютера. Все частіше викладачі проводять звичайні заняття  з використанням презентацій, відеофрагментів, фотографій тощо.  Мультимедійні технології в наш час є одним з перспективних шляхів інформатизації навчально-виховного процесу в, вони збагачують навчальний процес та сприяють його ефективності, залучаючи до емоційного сприйняття навчальної інформації слух та зір учня [3; 6].

Найчастіше під час заняття демонструються мультимедійні презентації, які допомагають зробити навчальний процес яскравішим, наочнішим та динамічнішим. Мультимедійна презентація  є відносно новим елементом освітнього процесу.

 Під мультимедійною презентацією розуміють передачу цільовій аудиторії  нової інформації  в демонстраційній формі з використанням комп’ютерної технології. В більш зручному розумінні для викладача -  це демонстраційні матеріали для заняття або його частини, які представлені у вигляді слайдів, тобто кадрів.  Сучасні мультимедійні засоби значно полегшують процес навчання через реалізацію методу наочності, який є одним з фундаментальних методів дидактики. Виділяють багато переваг мультимедійної презентації [7; 13 ]. Проаналізувавши їх, ми визначили перелік найбільш значущих  з них:

-          наочність дидактичного матеріалу, візуальне сприймання дидактичного матеріалу;

-          привертання уваги учнів до змісту навчального матеріалу за рахунок анімації, кольорового оформлення, кольорових зображень тощо;

-          акцентування важливих моментів навчального матеріалу;

-          збереження логічної структури навчального матеріалу;

-          можливість використання гіперпосилань, що дозволяє презентувати у гнучкому режимі (зміна послідовності презентації), пов’язувати з презентацією інші файли; 

-          естетичність інформації; 

-          компактність та мобільність презентаційних файлів.

 Були проаналізовані наукові та методичні джерела з питання створення та використання в навчально-виховному процесі дидактичних мультимедійних презентацій. В результаті були виокремлені  та узагальнені рекомендації, які випробовувалися певний час в навчальному процесі під час занять з професійно-практичної підготовки [3;9]. Перевірка ефективності показала, що більшість з них є дійсно дієвим засобом активізації пізнавальних та психічних процесів учнів та сприяють міцності та ефективності засвоєння знань. Особливістю навчальної програми є періодичність проведення уроків засвоєння знань, особливо під час вивчення варіативних модулів, тому знання мають бути в учнів міцні і їх вони мають використовувати під час практичних робіт. Насамперед викладачу необхідне розуміння звичайних психічних процесів. В процесі навчання у ВНЗ майбутні учителі вивчають курс психології, але як показує опитування серед колег, з часом ці знання втрачаються і увага учителя зосереджується на методичних проблемах різного характеру, матеріальних та організаційних проблемах. Тому є необхідність оновити знання з загальної психології за підручниками та посібниками. Найкращим джерелом такої інформації, на нашу думку, є книга: Підласий І. П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. - Х.: Вид. група "Основа", 2010. – 360 с. Праця відзначається доступністю матеріалу з психології та дидактики та його практичністю для усіх вчителів.

Отже, визначимося з практичними рекомендаціями щодо дидактичних мультимедійних презентацій :

 - оновлення та узагальнення знань із психології про пам’ять та увагу;

 - чітко визначити технічні засоби та можливості демонстрації презентації (телевізор, мультимедійний проектор та екран, мультимедійний проектор та інтерактивна дошка тощо);

 - мультимедійна презентація - наочна послідовність до уроку для учнів, але не посібник, не підручник та не конспект уроку, тому в презентаціях не має бути мети уроку, типу уроку та іншої службової інформації;

 - в презентаціях використовуються текстові та графічні авторські та матеріали інших авторів з підручників, посібників, статей, мережі Інтернет тощо.

В останніх слайдах слід вказати перелік інформаційних джерел відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», який набув чинності 1 липня 2007 року:

 - мультимедійна презентація має бути короткою від 10 до 20 слайдів залежно від класу, доступною та цілісною за змістом, у кожному слайді бажано презентувати одну ідею, одне положення або одну думку;

- слайди презентації мають бути оформлені в єдиному стилі (під стилем презентації розуміють сукупність кольорових та структурних рішень, які обрані для оформлення слайдів);

- на слайдах для кращого сприймання слід використовувати рублені шрифти, які не мають додаткових елементів, штрихів, засічок (Arial, Calibri, Franklin Gothic та інші) без підкреслень;

- контраст між фоном та інформацією має бути суттєвим, фон має бути приглушеним, пастельним і  ні в якому разі не яскравим для запобігання відволікання уваги учнів;

- зображення є одним з головних інформаційних наповнень слайдів, тому вони мають бути якісні, методично необхідні; на одному слайді не бажані різні за якістю зображення (кольорові та чорно-білі), якщо демонструється ряд подібних елементів (види напилків, види різьблення, небезпечні прийоми роботи тощо); водночас під час пояснення будови верстата, пристосування приладу, процесу допускається фото або кольоровий малюнок загального вигляду та кольоровий або чорно-білий малюнок з внутрішньою будовою або процесом;

 - розмір файлу презентації має бути мінімально можливим для швидкого копіювання, запуску, зміни слайдів презентації, тому всі зображення необхідно оптимізувати (під оптимізацією зображень розуміють оптимальне поєднання якості зображення до мінімального розміру файлу зображення), особливо фотографії та відскановані малюнки; в PowerPoint 2007 та  новіших версіях для оптимізації необхідно клікнути два рази на зображенні курсором та викликати вкладку з командами «Работа с рисунками», активувати команду «Сжатие рисунков»  та стиснути до роздільної здатності екрану «Экран (150 пикселов на дюйм)»;

- однією з особливостей мультимедійних презентацій є їх динамізм, однак велика насиченість динамічними моментами презентація розсіює увагу учнів та утруднює концентрування на необхідній для засвоєння інформації;  тому спецефекти анімації слід використовувати лише там, де це дійсно необхідно (поетапне розкриття схеми або таблиці, технологічного процесу тощо), та звести їх до мінімуму.

Ці рекомендації дають можливість зробити саме дидактичну презентацію, що сприяє засвоєння необхідної інформації учнями та застосувати її  з іншими методами та прийомами навчання, в тому числі і традиційними.

2.2 Використання сучасних відеоматеріалів на заняттях

Зміст навчальної програми передбачає ознайомлення студентів із сучасними технологіями обробки конструкційних матеріалів. Графічні зображення та фотоматеріали дають можливість якісно продемонструвати інструменти, основні моменти сучасних технологій, технологічне обладнання. Недоліком таких наочних посібників є статичність інформації. Тому графіка частково вирішує вказану раніше проблему [6].

Відеоматеріали дають можливість зробити заняття більш наочним і цікавим, показати різноманітні технологічні та виробничі процеси в динаміці. Навчальні відеоролики органічно доповнюють презентації та розповіді учителя. Більш детально використання відеоматеріалів описано в авторській публікації [8], ми зосередимо увагу на головних дидактичних та методичних моментах. Звичайно, відеоматеріали в навчальному процесі використовувалися і раніше та демонструвалися за допомогою кіноустановок. Однак використання сучасної комп’ютерної техніки дозволяє створювати та використовувати їх значно ефективніше, пристосовуючи до конкретних потреб.

Інтерактивність сучасних мультимедійних технологій дозволяє в потрібний момент зупинити відеоролик та більш детально прокоментувати той чи інший момент, який є важливим у даній темі заняття. За спостереженнями, які проводилися у різних групах, тривалість відеоролика має бути в межах 3-7 хв. Більша тривалість розсіює увагу, студенти втрачають основну лінію спостереження та запам’ятовують меншу кількість інформації. Навчальний відеоролик має містити інформацію, яка в повній мірі відображає та доповнює текстову, графічну, звукову.  За допомогою навчального відео можна виконати наступні дидактичні функції:

 - показ прийомів роботи та навчальних технологічних процесів;

- показ промислових технологічних процесів;

 - показ технологічного обладнання в роботі та робота машин;

- узагальнення знань;

 -  проведення віртуальних екскурсій.

Частково допомагає вирішувати проблему відео сервіс YouTube. Для навчального процесу використані матеріали про виготовлення фанери та ДВП, накатування різьби, різьблення тощо. 

Під час вивчення професійно-практичних дисциплін використовуються авторські  навчальні відеоролики з різних тем:  технологія оздоблення виробів металевими вставками (інкрустація дротом); підготовка дроту до інкрустації; технологія тригранно-виїмкового різьблення; технологія яворівського різьблення; технологія нарізування різьби; з’єднання деталей з тонкого листового металу; прийоми пиляння столярною ножівкою; прийоми роботи рашпілем; прийоми роботи рейсмусом; пиляння ножівкою в стуслі.

Крім вище зазначених відеоматеріалів активно використовуються фрагменти серіалу «Як це працює?» (How it’s made): виплавляння сталі, виготовлення пиломатеріалів, виготовлення болтів (штампування та нарізування різьби промисловим способом), виготовлення ламп розжарювання, виготовлення запобіжників, виготовлення цвяхів, верстати автомати (автоматизація виробництва), кування сталі, виготовлення шківів (лиття та токарні роботи), виготовлення ножівки (штампування, термоборобка), наждаковий папір, гайкові ключі тощо.

 Більшість авторських матеріалів можна знайти на сайті http://trudove.org.ua (розділ «Навчальне відео») та освітньому порталі http://disted.edu.vn.ua (уроки для дистанційної освіти).

Показовим є приклад використання відео у групі Т-21 під час вивчення теми  «Поняття про деталь. Способи отримання деталей». Одним із питань є способи виготовлення деталей. Найоптимальнішою методикою є пояснення із коротким схематичним записом та перегляд змонтованого відео, де студенти бачать різні способи різання металів, деревини, шкіри,  тощо.

2.3    Самоосвіта на основі ІКТ

Система роботи в закладі середньої освіти та потреба у власному самовдосконаленні на фоні бурхливого інформаційного розвитку вимагає у викладача постійної у часі самоосвіти.  До ознак самоосвіти відносять ряд ознак [15]: аутоспрямованість (самовдосконалення педагога характеризується співпадінням суб’єкта й об’єкта даної діяльності); самостійність (професійне самовдосконалення здійснюється педагогом не інакше як самостійно); самодетермінованість (у процесі самовдосконалення необхідність і напрямок самозміни визначаються зсередини як суто особистісна задача); усвідомленість (самовдосконалення є усвідомленою, свідомо визначеною і цілеспрямовано здійснюваною активністю педагога); творчий характер (процес самовдосконалення педагога складається з цілого комплексу творчих дій, які неможливо або важко алгоритмізувати); інтегративність (як багатогранне всеохоплююче явище самовдосконалення складним чином інтегрує усі форми самоактивності педагога в напрямку досягнення ним вершин педагогічної майстерності, творчості, професіоналізму).

 Визначимо напрямки самоосвіти студента,враховуючи специфіку його роботи [12]: - вивчення нових навчальних програм, підручників та методичних рекомендацій;

 - вивчення інформаційно-комунікаційних технологій;

 - вивчення методичних та наукових публікацій та інших матеріалів;

- розв’язання технічних, винахідницьких та творчих завдань;

- вивчення досвіду педагогів з розв’язання різноманітних методичних, організаційних та інших проблем.

Деякі з цих напрямків співпадають з елементами системи використання ІКТ, тому їх дублювати не будемо. Зосередимо увагу на специфічних проблемах, що можна вирішити в процесі самоосвіти [12].

Часті зміни програм та змістовної їх частини (2001, 2005, 2010 та 2012) змушує  студента  попадати в ситуацію, коли він змушений більшу частину попередніх напрацювань відкладати в сторону і інтенсивно працювати над новим змістом програми. Фактична відсутність підручників та сучасних наочних посібників, великий обсяг теоретичних відомостей, з якими потрібно ознайомитися за короткий час, відведений для цього на уроці, формування умінь  на основі набутих знань — все це вимагає від учителів трудового навчання значних витрат часу для підготовки до занять.

Використовуючи інформаційно-комунікаційні технології, майбутній учитель може оперативно відреагувати на нові навчальні програми, підручники та почати їх ефективно використовувати для підготовки до пробних уроків. Він може порівнювати різні підручники (навіть, якщо у школі є тільки один варіант підручника) та обирати більш вдалий варіант теоретичного або практичного матеріалу під час підготовки до уроків. Так, ресурси мережі Інтернет стали основою для опанування вчителем технологій інкрустації, рельєфної мозаїки, торцевої мозаїки. Декоративні технології були доведені до необхідного рівня майстерності, проаналізована можливість їх ефективного використання в навчально-виховному процесі. Техніки апробовані та  адаптовані до умов шкільної майстерні та фронтального їх використання.

 Однією з умов повноцінної самоосвіти є наукове підґрунтя проблеми або питання. Адже, одну і ту ж проблему розглядають і науковці, і методисти, і учителі практики. Науковці підводять теоретичну базу для впровадження інновацій в освіті, досліджують та обґрунтовують різні аспекти освітньої діяльності. В процесі самоосвіти учитель трудового навчання має поглиблювати знання не лише з методики, практикумів, а й з теоретичного матеріалу.

Однак, студенти стикаються з проблемою закритості більшої частини наукової інформації. Наукові публікації, дисертації тощо можна знайти в наукових бібліотеках, які знаходяться в обласних центрах та в столиці. В такому випадку доступ до наукової інформації для більшості учителів закритий. 

В практиці роботи викладача часто необхідно вирішувати ряд творчих завдань в рамках виконання проектів, підготовки до виставок в позаурочний час. Для прикладу наведемо тему проекту «Лобзиковий верстат». Його реалізацією займаються  студенти старших курсів. Викладач також долучається до виконання такого проекту через його складність. Для його успішної реалізації слід виконати значний обсяг пошуку матеріалів. Найбільш оптимальним з точки зору швидкості отримання результату є пошук в мережі Інтернет, де можна знайти на сайтах та форумах різноманітні варіанти технічних рішень вузлів верстата, дізнатися про думку відносно тих чи інших проблем. Таким чином швидко формується розширений  банк ідей. На його основі студенти  з викладачем виконують конструкторський етап, де розв’язується низка локальних проблем: пошук конструкційних матеріалів, конструкційна схема верстата, привід, зручність кріплення пилочки тощо. Таким чином, відбувається творчий пошук та оперативне вирішення технічних завдань на основі розширеного банку ідей.    

  Опанування комп’ютерних програм дозволяє вирішувати методичні проблеми новим способом.  Вище ми вже розглядали створення робочих рисунків за допомогою програми «Компас» для випилювання. Таким самим способом створюються робочі рисунки для інкрустації, різьблення, мозаїки та інших варіативних модулів . Використання інформаційно-комунікаційних технологій є невід’ємною складовою та засобом у самоосвіті студента. Активне використання комп’ютерних програм та мережевих інформаційних ресурсів дає можливість оперативно та ефективно вирішувати ряд методичних та організаційних проблем, самовдосконалюватися в визначених напрямках самоосвіти. В результаті такої самоосвітньої діяльності зростає престиж викладача  та навчального предмету, навчання відбувається більш ефективно та продуктивно, що є дуже важливим у процесі становлення освіти та її постійних реформ.

2.4 Організація та використання електронної методичної бібліотеки

Інформатизація суспільства та освіти ставить викладача в такі рамки, коли використання паперових носіїв інформації не завжди є ефективним. Тому учитель змушений формувати електронну бібліотеку поряд із традиційним зібранням власної методичної бібліотеки [6].

З досвіду зазначимо, що формування та класифікація є процесом довготривалим та постійно діючим.  Всю інформацію сортують як книги, періодику, статті, веб-інформація.

Для викладача професійної підготовки є актуальним накопичення оцифрованої літератури в таких напрямках:

- дидактичний (загальна педагогіка та психологія, методика трудового навчання);

 - машинознавство (креслення, машинобудування, верстати, металургія, технічна творчість тощо);

- технології обробки конструкційних матеріалів (слюсарна справа, токарна справа, столярна справа та ін.);

- об’єкти праці (вироби з металу, вироби з деревини, вироби з природніх матеріалів, вироби з пластиків);

 - декоративні технології (різьблення, випилювання, випалювання, мозаїка, карбування, просічка тощо);

 - інформаційні технології;

- радіоелектроніка та електротехніка.

На практиці на жорсткому диску створюється тека «Бібліотека», в ній створюють теки «Дидактика», «Машинознавство», «Технології» тощо. В кожній теці створюють теки, що стають місцем зберігання літератури підрозділів. Так, у папці «Дидактика» створюють наступні паки: «Педагогіка», «Психологія», «Методика», «Різне».

При накопиченні великої кількості літератури виникає необхідність її каталогізації. Найпростішим варіантом є використання програми Dir2Text, що дозволяє зберігати у текстовий файл дерево каталогів та файлів теки або диска.  Для зручності попередньо необхідно виконати підготовчі дії. По-перше, необхідно перейменувати назви файлів літератури за схемою: автор-назва-рік видання (Сидоренко_Технічне_креслення_2000). По-друге, застосувати сортування вмісту теки за ім’ям. 

Лише після цього доречно використати комп’ютерну програму Dir2Text та зберегти в один файл все зібрання літератури. Використання одного файлу зручне у використанні. Нові зразки книг відразу перейменовують та переміщують у відповідну теку. Періодично застосовують Dir2Text та оновлюють файл.

Для формування повноцінного каталогу добре себе зарекомендувала програма ArtCtlg, що дозволяє створювати зручну базу даних книг, періодичних видань, статей та іншої інформації, здійснювати по ній пошук, сортувати тощо . Для зручності можна створювати декілька баз даних: книги, періодика, статті. 

Для книги вказують у відповідні поля розділ, автора, назву, рік видання, анотацію та ключові слова. Для періодичних видань доцільно вказувати розділ, назву видання, рік видання, номер видання, замість анотації – зміст. Для статті заповнюють наступні поля: розділ, назву, автора, назву видання, рік видання, том або серію (за наявності), анотацію, ключові слова.

Матеріали для бібліотеки можна завантажити готові або зробити самому. На багатьох офіційних сайтах університетів є збірники статей у вільному для завантажування доступі.

Для власного користування можна сканувати книги. З цією метою використовують програму FineRider або її безкоштовні аналоги. Для сканованих зображень можна застосувати систему розпізнавання тексту (OCR), але це дуже довгий процес, тому краще зберегти скановану інформацію як зображення та обробити їх використовуючи програму FastStone Image Viewer. В цій програмі зручно обрізувати зображення в однаковий розмір, налаштовувати контраст, світлість та інші параметри та зберігати у формат PDF.

 Менше місця мають файли книг у форматі djvu. Для створення книги у такому форматі зручно використати безкоштовну (ліцензія  freeware) програму Djvu Solo.

Для конвертування документів, власних розробок з текстового процесора Word у формат PDF зручно використовувати віртуальний принтер doPdf. Ця програма є безкоштовною (ліцензія freeware) та встановлюється як додатковий віртуальний принтер. Для конвертації достатньо перед друком обрати принтер dopdf та відправити на друк. В результаті файл збережеться у форматі PDF і його можна додати до електронної бібліотеки.

 Зауважимо, що під час формування електронної бібліотеки необхідно не порушувати авторські права та використовувати відкриті джерела інформації. Таким чином, створення власної електронної бібліотеки є потужною базою для професійного самовдосконалення та розробки дидактичних матеріалів.

2.5 Дистанційні курси – доповнення до традиційної класно-урочної системи

Дистанційна освіта – це освіта на відстані. При цьому стають необхідними деяке середовище або засоби, за допомогою яких відбувається спілкування викладача та студента. Більш повноцінною є дистанційна освіта у вищих навчальних закладах. В школах дистанційна освіта на даному етапі не може повноцінно замінити традиційну класно-урочну систему.

В системі професійної освіти можна використовувати лише окремі елементи дистанційного навчання при наявності технічних можливостей [6].  В системі роботи викладача можна знайти місце дистанційному навчанню. Розглянемо особливості інтеграції елементів дистанційного навчання в усталену класно-урочну систему коледжу. Елементи дистанційного навчання з професійно-практичної підготовки відбуваються декількома шляхами:

 - шляхом електронного листування;

- шляхом використання спеціальних середовищ;

 - шляхом створення ресурсу з необхідними начальними матеріалами.

Електронну пошту зручно та доцільно використовувати під час виконання студентами творчих проектів практичного спрямування. Тобто, за вимогами  навчальної програми усі творчі роботи учні виконують як проекти, на це передбачено години у варіативних модулях. Для підвищення якості виконання проектів передбачається поетапне виконання навчального проекту. На жаль, часто студенти роблять орфографічні помилки, допускають неточності у технічних та технологічних формулюваннях, виконують ескізи з помилками тощо. Деякі студенти  використовують можливості електронної пошти та попередньо, за день-два, надсилають на електронну пошту учителя частину виконаного домашнього завдання (певний етап або певну частину творчого проекту). Викладач має можливість переглянути виконані завдання, відкоригувати їх, виділивши червоним кольором зміни та вказати на інші недоліки. В результаті студенти  мають можливість більш якісно підготувати творчий проект та отримати вищу оцінку. Традиційною альтернативою такого контролю є  зустріч із студентом  чи групою студентів на перервах або після  занять з роздрукованим або написаним у зошиті домашнім завданням та перевіркою їх з коментарем, порадами та рекомендаціями.

Таким чином, ми бачимо поступове проникнення та зміцнення своїх позицій дистанційного навчання в традиційній класно-урочній системі та в систему роботи викладача. Інноваційні моменти дають можливість модернізувати освітній процес та сприяє інтенсифікації трудового навчання.

2.6 Адміністрування сайтів

Адміністрування сайтів – дуже цікава, але відповідальна справа. В 2008 році виникла ідея створення спеціального сайту, який би концентрував навчально-методичні матеріали з трудового навчання – http://trudove.org.ua. З часом на сайті з’явився віртуальний методичний кабінет, форум та деякі інші вдосконалення. Починаючи з 2010 року, сайт виходить на рівень всієї України: публікуються розробки колег з багатьох областей, відбувається обговорення концепції нової редакції програми з трудового навчання та згодом самої навчальної програми.

 Паралельно ведеться робота з наповнення альтернативного сайту http://tehnologii.ucoz.org/, який в подальшому замінить http://trudove.org.ua. Новий сайт має більш стильне оформлення та кращу структуру меню . Потреба у створенні альтернативного сайту виникла з появою деяких технічних проблем із сумісністю з сервісом хостингу, що спричинила ряд проблем опублікування та перегляду контенту.

Колеги на сайті знайомляться з перебігом  олімпіад з трудового навчання та мають можливість побачити фотографії  результатів практичного туру, на якому учні виготовляють вироби. Всі матеріали є відкритими для доступу та для завантаження. На сайті є велика кількість авторських матеріалів: розробок уроків, об’єктів праці, методичних рекомендацій по використанню інформаційних технологій, відеоуроки для опанування комп’ютерних програм, банки ідей та інших матеріалів.

Адміністрування сайту – це і велика самоосвітня робота. Насамперед – це огляд різноманітних сайтів та пошук інформації, яка може зацікавити викладача. Деякі матеріали перевіряються та досліджуються, адаптуються до умов навчального процесу. Наприклад, одним із останніх матеріалів, що зацікавив автора – «Щоб фанера не сколювалася під час випилювання», що є актуальним під час випилювання виробів  з доступної фанери ФК, яка найчастіше використовується  студентами для виготовлення виробів. Провели дослідження, зафіксували результати за допомогою цифрового фотоапарата та розмістив на сайті. В одному з коментарів колега поцікавився, чи можна таку фанеру покривати морилкою (синтетичний барвник на спиртовій основі). Автор перевірив два способи покриття морилкою та результати у вигляді фотографій розмістили у коментарі.

Про сайт http://trudove34.ucoz.ua було сказано вже раніше. У контексті адміністрування додамо, що всі матеріали на ньому є авторськими в тій чи іншій мірі. Для кожного класу створене підменю, в якому розміщуються необхідні навчальні матеріали у вигляді роздавальних карток формату А4. При необхідності матеріали замінюються, видаляються або додаються. Окремо є графічні матеріали: кращі вироби студентів, олімпійці, банк ідей. В цих підменю (розділах) студенти можуть побачити зразки виробів  з попередніх років, побачити різні варіанти  виконання виробу (банк ідей), ознайомитися з кращими студентами, які досягли результатів в учнівських олімпіадах, виставках та інших заходах різного рівня. Сайт зроблений на основі конструктора сайтів ucoz (http://www.ucoz.ua). Адміністрування виконується стандартними  засобами для даного сервісу.

Таким чином, використання та адміністрування сайтів додає гнучкості та інноваційності системі роботи викладача.

ПІСЛЯМОВА

Передумовою ефективного використання ІКТ в системі роботи студента і викладача професійно-практичної підготовки є самоосвітня робота в різних її проявах. До самоосвітньої діяльності віднесемо власне самоосвіту, адміністрування сайтів, формування електронної бібліотеки, узагальнення та поширення досвіду. Ці напрямки професійного самовдосконалення закладають фундамент професійного зростання та дають можливість ознайомлюватися з інноваціями, впроваджувати їх, досліджувати ефективність впровадження елементів інноваційних  технологій та підвищувати якість навчання, вирішуючи методичні проблеми різного характеру. Ми показали та дослідили у розробці ефективність різних інноваційних елементів системи роботи викладача, що базуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні презентації, навчальне відео, використання графічних редакторів для креслення та моделювання тощо. Звичайно, в умовах коледж у повністю перейти на інноваційну систему важко. Але доповнювати традиційну методичну систему ефективними інноваційними компонентами є найбільш оптимальним варіантом.

Окремі компоненти системи можуть бути в нагоді колегам та використовуватися у власній системі роботи кожного конкретного викладача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Афанасьев В. В. Математическая статистика в педагогике : учеб. пособие /  

В. В. Афанасьев, М. А. Сивов /– Ярославль : Изд-во ЯГПУ, 2010. – 76 с. 

2. Бербец В. В. Методика діагностування навчальних досягнень учнів 5 – 9 класів на уроках трудового навчання : / В. В. Бербец. – К., 2005. – 20 с.

 3. Бодня О.В. Мультимедийная презентация к уроку / О.В. Бодня. - Х.: Изд. группа "Основа", 2011.- 128 с.: ил

4. Боринець Н. І.   Трудове навчання. Банк ідей для творчих проектів : 5-11 класи / Н. І. Боринець, Р. М. Лещук ; упоряд. Л. Рак. – К. : Шкільний  світ, 2011. - 112 с. –

5. Воронцов Б. Креслення на комп’ютері : КОМПАС-ГРАФІК : посібник

/ Б. Воронцов, І. Бочарова. – К. : Шкільний світ , 2009. – 128 с.

 6. Гуревич Р. С. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. – Вінниця : Планер, 2005. – 366 с.

7. Зинкевич Е. Р. Дидактические подходы к созданию и применению мультимедийных презентаций в учебном процессе: учебное пособие для преподавателей и студентов / Е. Р. Зинкевич, О. С. Кульбах.  – СПб, 2011. – 26 с.

 8. Лещук Р. М. Використання відеоматеріалів для ефективності вивчення теоретичного матеріалу / Р. М. Лещук  // Трудове навчання в школі -2011.- №11 (35).  -С. 7-10.

9. Лещук Р. М. Психолого-дидактичні умови створення та використання мультимедійних презентацій / Р. М. Лещук // Трудове навчання в школі. – 2013. - №17 (77). – С. 2-11.

 10. Лещук Р. М. Створення методичного забезпечення для формування практичних умінь та навичок засобами ІКТ / Р. М. Лещук // Трудова підготовка в сучасній школі. - 2013. - №5. – С. 38-45.

11. Лещук Р. М. Творчий підхід до організації практичної діяльності учнів у різних  системах трудового навчання / Р. М. Лещук, С. С. Півень // Трудове навчання в школі.-2014. - №1-2 (85-86). – С. 7-15.

 12. Любчак С. С. Роль та місце ІКТ у самоосвіті вчителя трудового навчання /    

С. С. Любчак, Р. М. Лещук //  Трудове навчання в школі. – 2014. - №8 (92). -С. 2-7.

 13. Мультимедиа технологии в образовании [Електронний ресурс] .-Режим доступу: http://for-teacher.ru/technique/78-multimedia-tehnologii-vobrazovanii.html.

14. Цідило І. М.  Дидактичні умови індивідуалізації трудового навчання учнів 8–9 класів засобами інформаційних технологій  / І. М. Цідило. - К., 2006. -21 с.

 15. Шестакова Т. В. Формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення  / Т. В. Шестакова. - К., 2006. - 22 с. 

Немає коментарів

Залишити відгук