Позакласна робота в загальноосвітніх закладах відповідає концепції виховної роботи й інтересам учнів. Система позакласної роботи орієнтована на реалізацію наступних функцій:

• виховної;
• розвиваючої;
• адаптивної;
• оцінної.

Виховна функція сприяє формуванню соціально-зрілої особистості. Розвиваюча функція, в свою чергу, створює умови для творчого росту учня та задовольняє його духовні потреби. Адаптивна функція готує учня до швидко мінливих умов життя, що має велике значення. Оцінна функція розглядає системну цінність отриманих знань, вмінь та навичок.

Першочерговою метою я завжди ставлю розвиток дитини та її творчих можливостей. А це потребує, звичайно, великої систематичної роботи, в яку обов’язково включаю позакласні заходи.

Організація позакласної роботи зі свого предмета дає мені можливість:

• залучати учнів до праці, включати їх в різноманітні практичні справи;
• формувати в учнів розуміння ролі праці в житті людини і суспільства;
• формувати творчу особистість, активну життєву позицію, виховувати цивілізованого господаря;
• розвивати потреби у творчій праці, діловитості, підприємливості;
• виховати дисциплінованість, організованість, вміння включатися у виробничі відносини;
• формувати розуміння загальних основ сучасного виробництва. Розширювати свій кругозір, оволодіти загальною трудовою культурою;
• ознайомити учнів із різноманітними професіями і надавати їм допомогу у професійному самовизначенні.

Плануючи позакласну роботу та залучаючи учнів до участі в ній, я намагаюся розвивати в них потребу в глибокому і творчому оволодінні знаннями та створювати умови для самореалізації. 

Позакласні заняття поліпшують наукову організацію праці учнів. Вони є формою різноманітної добровільної роботи учнів поза навчальним процесом під керівництвом учителя для збудження й виявлення їх пізнавальних інтересів і творчої самостійності та доповнення навчальної програми з трудового навчання.

Незамінним засобом впливу на фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості школяра є продумана і цілеспрямована організація виховної роботи у поза навчальний час, таку роботу називають позакласною та позашкільною.

Позакласна робота – це освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів та запитів учнів, організована в позаурочний час.

Обов’язок вчителя трудового навчання – проводити не тільки навчальні заняття, а й організовувати різноманітну позакласну роботу з учнями. Саме в позакласній роботі інтерес, що зародився на уроці, трансформується та посилюється.

Значення позакласної роботи в навчально-виховному процесі загальноосвітніх закладів можна розглядати в кількох аспектах.

По-перше. Сильних учнів можна залучати до дослідницької роботи, творчої участі в розробці посильних проблем теоретичного й практичного характеру. Саме в цій роботі вони випробовують себе.По-друге. В позакласній роботі є більші можливості впливати на індивідуальні здібності учня, і це приносить значний успіх у розвитку та удосконаленні найкращих рис майбутнього спеціаліста.По-третє. У позакласній роботі з учнями є більші можливості знайомити їх з новітніми досягненнями, орієнтувати учнів на питання дослідження та творення, які їм потрібно буде вирішувати в своїй практичній діяльності. Позакласні заняття  надають можливість відпрацювати певну тему глибше й детальніше.

Позакласні заходи створюють сприятливі умови для виявлення ініціативи учнів та для їх творчості. Позакласна робота є невід’ємним компонентом всього навчально-виховного процесу.

Перед позакласною роботою з трудового навчання стоїть така мета:

• розвиток інтересу до навчального предмету «Обслуговуюча праця», його застосування у практичній діяльності людини та формування усвідомленого підходу до вибору своєї професії;
• поглиблення та конкретизація знань та вмінь учнів, отриманих на уроках трудового навчання;
• навчання учнів навичкам наукових досліджень,   самостійної роботи з книгою, пошукової діяльності, конструкторської роботи;
• розвиток потенційних можливостей учнів, виявлення їх індивідуальних можливостей.

Крім того, позакласна робота надає можливість грамотно організовувати дозвілля учнів, раціонально використовувати їх вільний час.

Всі позакласні та позашкільні заняття організовуються на основі таких принципів, як добровільність, самодіяльність та колективізм.

Необхідно, щоб позакласна робота  з трудового навчання була органічно поєднана з навчальними завданнями шкільного курсу. Вона повинна узагальнювати навчальний матеріал з предмету та пов’язувати з життям.

Слід пам’ятати, що позакласна робота дозволяє сформувати учнівський актив, який допоможе вчителю в організації навчального процесу – виготовленні наочних посібників, оформленні кабінету тощо. Також надасть можливість виявити педагогічні нахили й здібності учнів, які зможуть надати допомогу невстигаючим.

Зараз у загальноосвітніх закладах застосовуються різні  форми організації позакласних занять. В залежності від інтересів учнів і масової їх участі розрізняють такі основні форми позакласних занять:

1. Масові: тематичні вечори, конкурси, свята, вікторини, олімпіади, виставки, екскурсії.

2. Групові: гуртки, випуск стіннівок, виконання творчих проектів.

3. Індивідуальні: підготовка рефератів, підготовка до олімпіад, підготовка членів МАН, творчі проекти.

Методика організації позакласної роботи з трудового навчання складається з визначення мети та змісту тієї чи іншої форми роботи, підготовки до проведення цього виду роботи й т. п.

Яку б форму проведення не мала позакласна робота, вона повинна бути цікавою та захоплюючою.

В позакласній роботі використовуються загальні методи виховання й навчання учнів.

Коротка характеристика основних форм позакласної роботи:

     1. Тематичні вечори з трудового навчання – одна з найбільш масових форм позакласної роботи. Тематика їх може бути, наприклад, за окремими розділами програми. Як правило, з доповідями й повідомленнями на таких вечорах виступають самі учні. Це потребує від учителя великої підготовки з проведення вечора. Заздалегідь необхідно з’ясувати тематику доповідей, підібрати доповідачів, доручити окремим учням підготувати завдання й т. п.

Кожний такий вечір має бути справжнім святом. На нього запрошуються батьки, учні, вчителі трудового навчання з інших навчальних закладів, представники різних професій. Напередодні вечора необхідно підготувати об’яву, вказавши докладну програму проведення заходу. Доцільно підготувати виставку дитячих робіт.

Цікаві вечори з трудового навчання можна підготувати разом з учителями інших предметів. 

Вечори з трудового навчання мають не тільки навчальне, а й велике виховне значення. Участь у підготовці вечора, оформленні залу підвищує інтерес учнів до трудового навчання, виховує в них відповідальність за доручену справу. Вечори-зустрічі з представниками виробництва допоможуть декому з учнів обрати професію.

Вечори наочно показують учням, що трудове навчання – це такий же важливий та потрібний предмет, як  і інші навчальні предмети.

       2. Екскурсія сприяє поглибленню та розширенню наявних знань учнів, допомагає виявити практичну значимість знань, є ефективним засобом виховання учнів, збагачує знання і самого вчителя.

         Проведення екскурсії потребує великої підготовки. До її організації та проведення  ставляться організаційні, дидактичні, виховні вимоги: вибір оптимального змісту відповідно до завдань екскурсії, з урахуванням рівня підготовки учнів, їх індивідуальних й вікових особливостей; правильний вибір екскурсійних об’єктів; дотримання логіки пізнавального процесу; раціональне сполучення слова і наочності, мотивація навчальної діяльності учнів, формування й розвиток у них пізнавальних інтересів, прагнення до самостійного пошуку; формування в учнів на основі досліджуваного матеріалу моральних якостей, естетичних смаків, любові до природи; дотримання правил безпечної праці й правил поведінки на екскурсійних об’єктах. Вчитель уважно вивчає екскурсійний об’єкт , з’ясовує його навчальні й виховні можливості, визначає мету й завдання, тип та структуру екскурсії, готує проблемні питання й завдання для учнів, встановлює основні й додаткові джерела інформації, складає план екскурсії, намічає маршрут пересування, проводить організаційну бесіду з учнями. Вчитель розподіляє обов’язки серед учнів; якщо потрібно за планом, поділяє їх на ланки та визначає завдання для кожної ланки; інструктує учнів про порядок опрацювання інформації і матеріалів, упорядкування письмових звітів, підведення результатів. Наприкінці екскурсії проводиться заключна бесіда, на якій учитель відповідає на питання учнів та з’ясовує їхнє враження від екскурсії.

   3. Гурткові заняття призначені розвивати цікавість та здібності учнів. Тематика роботи гуртка залежить від умов, в яких знаходиться навчальний заклад, особистих інтересів та нахилів учнів. При плануванні занять необхідно поєднувати практичну роботу учнів з теоретичними бесідами.

Діяльність гуртківців необхідно урізноманітнювати, щоб заняття не тільки розширювали кругозір учнів, а й розвивали їх  творчість, давали можливість застосовувати знання, отримані на уроках трудового навчання, практично.

Тематика роботи гуртка залежить від умов, в яких знаходиться навчальний заклад, особистих інтересів та нахилів учнів. При плануванні занять необхідно поєднувати практичну роботу учнів з теоретичними бесідами.

Досвід гурткової роботи показує, що учні, працюючи в гуртках, надзвичайно захоплюються, не жаліють свого часу і здатні творити оригінальні вироби.

     4. Виставки. Організація виставок – важливий елемент діяльності вчителя трудового навчання, який дозволяє підвищити інтерес учнів до навчального предмету, раціонально використовувати вільний час учнів і т. п.

 Учні завжди із захопленням приймають участь в організації та оформленні виставок кращих виробів, зроблених своїми руками.

Можна порекомендувати вчителю трудового навчання організовувати як поточні, так і семестрові і річні виставки.  Зазвичай виставки готуються до кінця навчального року, як підсумок роботи учнів чи гуртка. Також виставки організовують і в інший час, наприклад до тижня трудового навчання, тематичного вечора чи свята з трудового навчання.

Виставка і її організація має велике виховне значення. Участь у підготовці виставки, в оформленні її та у підборі експонатів стимулює учнів до більш глибокого вивчення предмету, підвищує цікавість, а іноді змінює відношення до трудового навчання.

Постійна виставка учнівських виробів організовується на спеціальних стендах чи вітринах та діє протягом навчального року. Експонати на ній змінюють 1–2 рази на рік.

Виставки розміщують як в кабінеті, так і в інших приміщеннях школи, наприклад в коридорі, рекреації.

       5. Свята, конкурси, вікторини, ігри, турніри – ефективні засоби стимулювання інтересу та виховання учнів. Саме ці форми позакласної роботи повинні бути рухливими, цікавими та захоплюючими.

«Велике жадання перемогти в змаганні, – відзначає професор Р. Ф. Жуков, – творить дива». Дійсно, вищеназвані форми позакласної роботи  мають змагальний характер та викликають бажання перемогти, вчать співчувати, сприяють розвитку емоційно-вольової сфери, стимулюють діяльність. Такі заходи постійно створюють ситуації, які потребують швидкого їх вирішення, що сприяє формуванню вміння робити вибір та нести за нього відповідальність. А це потребує самостійності в прийнятті рішення, ініціативи, розвинутого мислення.

Підготовка до цих заходів позакласної роботи сприяє розвитку в учнів фантазії, виявленню їх здібностей: вони складають вірші, малюють, вигадують конкурси, випробують себе в різних ролях.

Організовуючи подібні заходи, учителю також слід звернути увагу на зовнішню сторону: красиве оформлення, костюми, призи, чаювання та інше. 

      6. Олімпіада, як форма позакласної роботи з трудового навчання, добре зарекомендувала себе. Це змагання, яке стимулює учнів поглиблювати та розширювати свої знання, виховує наполегливість, сприяє розвиткові таких якостей, як зосередженість уваги, спостережливість, уява, воля.

Олімпіади з трудового навчання проводять на різних рівнях: шкільні, міські, обласні, республіканські.

Олімпіаду необхідно розглядати як захід, який є підсумком загальної роботи учителя й учня та дозволяє виявити якість знань останнього.

Шкільну олімпіаду слід проводити окремо для 9-х і 11-х класів. Тематика завдань визначається самим учителем (завдання теоретичні та практичні).